Філософський факультет

Тема 1. Вступ
Історія філософії як історіографія і як наука. Основні етапи становлення історико-філософської науки. Антична історіографія філософії. Середньовічна історіографія філософії. Історіографія філософії епохи Відродження. Історіографія філософії Нового часу. Ідея побудови історії філософії як науки (І.Кант). Розвиток і втілення ідеї Г.Гегелем, Ф.Шеллінгом, Л.Фейєрбахом, К.Марксом. Західноєвропейська історико-філософська думка другої половини XIX - початку XX ст. Російська та українська історіографія філософії XIX - першої половини XX століття. Історія філософії як компонент історії культури. Взаємовідношення мистецтва, релігії, філософії, науки в їх історичному розвитку. Історія філософії як історія логосу та історія етносу. Історія філософії як пошук абсолютних цінностей, як історія гуманізму. Основні проблеми теорії і методології історії філософії. Поняття всесвітньої історії філософії. Всесвітня історія філософії та історія філософії окремого народу. Проблема закономірностей історико-філософського процесу і персоналістський вимір історії філософії. Принципи і методи історико-філософського пізнання.
Проблема співвідношення сучасної філософії та історії філософії. Основні функції історико-філософського пізнання.

Тема 2. Філософська думка Стародавнього Сходу
(1) Давньоіндійська філософія
Зародження філософської думки в надрах релігійно-міфологічної свідомості. Ведичний період давньоіндійської філософії (прибл. до VI-\/ ст. до н.е.). «Веди» та «Упанішади». Брахманізм. Уявлення про субстанцію буття та сенс людського життя. Післяведичний, епічний період (ІII-II ст. до н.е.). Джайнізм: вчення про карму. Буддизм: вчення про чотири шляхетні істини. Обґрунтування індуїзму. Філософські школи: санкхья, йога, вайшешика, ньяя, міманса, веданта. Локаята - вчення, що «спрямоване на цей світ».
(2) Давньокитайська філософія
Міфологічні витоки філософського мислення. Класичні книжки китайської освіченості. «І цзін» (ХІІ-VІ ст. до н.е). Перехід від міфу до поняттєвої онтології. Основні філософські школи періоду розквіту давньокитайської філософії. Конфуціанство. Етичне вчення Кун-Фу-Цзи (Конфуцій) (551-479 до н.е). Даосизм. Лао-цзи (VI-\/ ст. до н.е.). Вчення про «дао» як онтологічне обґрунтування етичного ідеалу. Школа закону («фа-цзя»), школа «інь-ян», школа імен («мін-цзя»).

Тема 3. Антична філософія
(1) Досократівська філософія
Виникнення філософії у Стародавній Греції: соціально-економічні, політичні і культурні передумови. Мілетська школа. Проблема «начала та елементів» буття. Геракліт Ефеський (бл. 544-480 до н.е.): вчення про вогонь; ідея єдності і боротьби протилежностей; поняття «логос»; погляди на процес пізнання; соціально-етичні ідеї. Елейська школа. Ксенофан (бл.565-473 до н.е.), Парменід (бл. 540-бл.470 до н.е.), Зенон (бл.490-430 до н.е.): вчення про «єдине»; онтологічний і гносеологічний сенс апорій. Левкіпп (500-440 до н.е.) і Демокріт (460-370 до н.е.). Давньофецька атомістика.
(2) Антична філософія класичного періоду
Софісти. Протагор (481-411 до н.е.), Горгій (483-375 до н.е.): поворот до антропологічної проблематики. Сократ (469-399 до н.е.): філософія як етика; проблема методу. Платон (427-347 до н.е.): вчення про ідеї; «теорія» пізнання; діалектика; вчення про душу; космогонія; соціально-етичні погляди. Аристотель (384-322 до н.е.): метафізика; теоретико-пізнавальна та логічна проблематика; вчення про категорії; психологія; соціально-політична теорія; естетичні ідеї.
(3) Елліністично-римська філософія
Епікуреїзм. Стоїцизм. Скептицизм. Еклектизм. Неоплатонізм. Підсумок розвитку філософії античності. Плотін (203-270 н.е.): вчення про три онтологічні іпостасі - єдине, розум і душу; вчення про еманації; містична гносеологія; психологія. Порфирій (бл. 232-304 н.е.): вчення про категорії. Ямвліх (бл. 280-330 н.е.): філософія міфології. Прокл (410-485 н.е.): теорія діалектики.

Тема 4. Філософія Середньовіччя
(1) Патристика
Ориген (184-254): перша спроба систематизації християнського вчення; поєднання християнства з платонізмом. Аврелій Августин (354-430): цілісна система християнського вчення, обґрунтована філософською спекуляцією; занурення у світ людської особистості; концепція історичного процесу.
(2) Схоластична філософія
Йоан Скот Еріугена (810-877): тлумачення відношення між вірою і розумом; радикальний реалізм у вирішенні проблеми універсалій. П'єр Абеляр (1079-1142): нове тлумачення співвідношення віри та знання; поміркований (помірний) номіналізм. Тома Аквінський (1225-1274): використання    ідей    Аристотеля    для    систематизації   християнського світогляду; п'ять доказів буття Бога; фундаментальна структура метафізики; вчення про душу. Дуне Скот (1265-1308): повернення до августинізму; онтологічний індивідуалізм. Вільям Оккам (1300-1350): радикальний номіналізм; теорія двоїстої істини.

Тема 5. Філософія доби Відродження
Головні риси та основні напрямки філософії Відродження. Микола Кузанський (1401-1464): синтез неоплатонізму з ренесансним гуманізмом; вчення про «вчене незнання»; природа людини. Еразм Роттердамський (1469-1536): «філософія Христа»; гуманістична переробка християнської етики. Томас Мор (1490-1525): етичне вчення. Нікколо Макіавеллі (1469-1527): соціально-політична теорія. Мішель де Монтень (1533-1592): вчення про людину та її гідність. Якоб Беме (1575-1639): містичний пантеїзм; діалектика боротьби протилежностей; вчення про людину.

Тема 6. Філософія Нового часу
(1) Англійська філософія ХVІ-ХVІІ ст.
Філософське обґрунтування експериментального дослідження природи Ф.Беконом. Перегляд традиційних засад онтології. Засоби дослідження природи. Індуктивний метод Ф.Бекона. Онтологія та теорія пізнання Т.Гоббса. Сенсуалістична основа теорії пізнання та номіналізм Т.Гоббса. Філософські підстави дослідження суспільних утворень. Політична філософія Т.Гоббса. Особливості матеріалістичного сенсуалізму Дж.Локка. Значення зовнішнього та внутрішнього досвіду у творенні складних ідей. Епістемологія Дж.Локка. Проблема означення абстрактних складних ідей.
(2) Англійська філософія ХVIII ст.
Філософія Дж.Берклі. Номіналізм Дж.Берклі у витлумаченні природи загальних ідей. Особливості епістемології (гносеології) Д.Юма. Принцип асоціації ідей. Критика поняття субстанції як абстрактної загальної ідеї.
(3) Французька філософія ХVI-ХVIII ст.
Раціоналістичні підстави філософії Р.Декарта. Початок системної розбудови філософії у доробку Р.Декарта. Вчення Р.Декарта про метод та його методологічне значення. Принцип універсального сумніву. Особливості раннього французького Просвітництва. Етапи розвитку просвітницького руху, його основні течії і головні представники. Просвітницькі ідеї у творчості Вольтера. Особливості вольтерівської філософської доктрини. Культурологічні підвалини політичної філософії Ж.-Ж.Руссо. Розробка сенсуалістичної теорії пізнання та аналітичного методу у філософії Е.Кондільяка. Логічні та лінгвістичні компоненти філософії Е.Кондільяка. Сенсуалістичні компоненти філософії К.Гельвеція. «Система природи» П.Гольбаха. Співвідношення чуттєвого і раціонального у філософі П.Гольбаха.
(4) Філософія Б.Спінози
Вчення Б.Спінози про єдину субстанцію та її атрибути. Вирішення Б.Спінозою проблеми причинності. Проблема людини у філософії Б.Спінози (теорія пізнання та види знань; вчення про афекти та пристрасті; проблема свободи волі)

Тема 7. Німецька класична філософія
Місце і роль німецької класичної філософії у розвитку світової філософської думки.
І. Кант (1724-1804)
Радикальна зміна філософської парадигми, сутність «коперніканського перевороту» в філософії. Головна проблема критичної філософії. Структура системи. Теоретична філософія. Практична філософія. Етика, вчення про право і державу, філософія історії.
Й.Г. Фіхте (1782-1814)
Теоретична філософія. Науковчення. Три основоположення системи. Діалектика. Основні функції філософії щодо конкретно-наукового пізнання. Практична філософія. Етика. Теорія держави. Філософія історії. Поворот до об'єктивного та абсолютного ідеалізму.
Ф.В.Й. Шеллінг (1775-1854)
Структура і основний принцип «філософії тотожності». Натурфілософія. Принципи побудови. Трансцендентальний ідеалізм. Філософія історії. «Філософія одкровення».
Г.В.Ф.Гегель (1770-1831)
Система. Основний принцип і загальна структура. «Феноменологія духу» як вступ до системи. Висхідні принципи і структура. «Наука логіки» як вступ до системи. Висхідні принципи і структура. Філософія природи. Філософія духу. Філософія історії. Філософія мистецтва. Філософія релігії.

Тема 8. Філософія другої половини XIX-XX ст.
Особливості, головні тенденції, напрямки, школи західної філософії. Сцієнтизм   (позитивізм,   структуралізм,   лінгвістична   філософія   тощо), антисцієнтизм (філософія життя, філософська антропологія, філософія існування тощо) та філософія релігії.
(1) Позитивізм
О.Конт (1798-1857). Ідея філософії науки. Смисл поняття «позитивне». Три стадії розвитку. Принципи класифікації науки. Філософія Д.-С. Мілля (1806-1873). Основні положення вчення Г.Спенсера (1820-1903). Позитивістський еволюціонізм. Формування, етапи розвитку неопозитивізму - логічного, семантичного та лінгвістичного аналізу. Постпозитивізм.
(2) Неокантіанство
Формування неокантіанства. Марбурзька школа - Г.Коген (1842-1918), П.Наторп (1854-1924),    Е.Кассірер (1874-1945).
Трансцендентальний метод, тлумачення «речі-у-собі». Баденська (Фрайбурзька) школа - В.Віндельбанд (1848-1915), Г.Ріккерт (1863-1936), Е.Ласк (1875-1915). Методологія наукового дослідження. Філософія цінностей. Історико-філософська концепція. Фікціоналізм Г.Фейхінгера (1852-1933).
(3) Неогегельянство
Ідея абсолюту Ф.Бредлі (1846-1924). Філософія держави Б.Бозанкета (1848-1932). Вчення про дух як субстанцію Д.Мак-Таггарта (1866-1925). Історицизм Р.Д.Колінгвуда (1889-1943). Філософія духу, філософія практики та філософія історії Б.Кроче (1866-1952). Реальність як творчий розум Дж.Джентілле (1875-1944). Критичне та ірраціоналістичне тлумачення гегелівської діалектики: Р.Кронер (1884-1974), А.Ліберт (1878-1948).
(4) Прагматизм
Основні засади вчення Ч.С.Пірса (1839-1914). Проблема істини. Тлумачення досвіду, істини, практики в працях В.Джемса (1842-1910). Інструменталістська версія прагматизму Д.Дьюї (1859-1952).
(5) Філософія життя
Раціоналізм та ірраціоналізм. Вчення про волю А.Шопенгауера (1788-1860). Етика та мистецтво. Філософія несвідомого Е.фон Гартмана (1842-1900). Головні рубрики філософії Ф.Ніцше (1844-1900): нігілізм, переоцінка всіх цінностей, воля до влади, вічне повернення того ж самого, надлюдина. Академічна філософія життя - В.Дільтей (1833-1911), Г.Зіммель (1858-1918). Вчення про світогляд. Методологія історичного пізнання. Філософія культури О.Шпенглера (1880-1936).
(6) З.Фрейд, фрейдизм і неофрейдизм
Формування та розвиток психоаналізу З.Фрейда (1856-1939). Основні ідеї. Аналітична психологія К.Юнга (1875-1961), індивідуальна психологія Адлера (1870-1937), сексуально-економічна психологія В.Рейха (1897-1957).
(7) Феноменологія
Ідея феноменології Е. Гуссерля (1958-1938). Феноменологічний метод. Свідомість. Життєвий світ. Феноменологічний рух.
(8) Філософія існування
Формування філософії існування. Роль С.Кіркегора, М.Бердяєва (1874-1948), Л.Шестова (1866-1938) у становленні антропології існування. Екзистенціальна аналітика буття М.Гайдеггера (1889-1976). Другий період творчості. Буття, екзистенція, трансценденція, свобода, ірраціональні ситуації КЯсперса (1883-1969). Філософія, історія політика. Французьке крило філософії існування. Вчення про буття, ніщо, вибір і відповідальність, свободу Ж.-П.Сартра (1905-1980).
Еволюція філософських поглядів. Зміст і об'єктивний смисл філософії «абсурду» А.Камю (1913-1960). Екзистенціально-релігійні перспективи: М.Бубер (1878-1965), П.Тілліх (1886-1965).
(9) Філософська антропологія
Антропологічний поворот М.Шелера (1874-1928). Біоантропологія Г.Плесснера (1892-1985), А.Гелена (1904-1976). Філософсько-релігійна антропологія Г.-Е.Хенгстенберга, Ф.Хаммера та ін. Функціональний підхід Е.Кассірера (1874-1945).

Тема 9. Історія російської філософії
Ніл Сорський (1433-1508). Ідея індивідуального приєднання до Бога. Вплив ісіхазму на формування «російської йоги». О.Хомяков (1804-1856). Розуміння «спільноти», теорія «соборності» як фунт для виникнення «всеєдності» В.Соловйова. «Соборність» як протилежність ідей «об'єднання» російських революційних демократів. П.Чаадаєв (1794-1856). Пошук шляхів для розвитку Росії та Заходу. Характеристика майбутнього Росії. Ф.Сидонський (1805-1873), В.Карпов (1798-1867): розробка проблем філософського знання. В.Соловйов (1853-1900). Метафізика «всеєдності» та ідеал цілісного знання. Органічна модель світового розвитку, Софія. Християнський універсалізм як грунт для подолання
розподілу Сходу та Заходу. Концепція християнської етики. М.Бердяєв про творчість Достоєвського. В.Розанов (1856-1919). Ідея безпосереднього зв'язку людини з Богом. Православна віра як грунт для гармонізації спільноти. К.Леонтьєв (1831-1891). Цикли культурно-історичного розвитку.
М.Бердяєв (1874-1948). Характеристика особливостей християнської віри. Філософія свободи, філософія творчості. Творчість та спасіння. Об'єктивізація та творчість. Смисл історії, «нове Середньовіччя».
П.Флоренський (1882-1946). Софійність Світу та Софія Премудрість. Боротьба хаосу та логосу в філософії культури. Ідея поновлення символічної повноти Реальності. М.Федоров (1828-1903). Перемога Христа та ідея воскресіння. Тема смерті та перемоги над нею. М.Федоров та російський космізм. С.Франк (1877-1905). «Неосягнення» як реальний вимір Буття. «Дійсність» та «Реальність». Метафізика Всеєдності як засіб осмислення неосягненого. Л.Шестов (1866-1938). Філософія трагедії; екзистенціальна унапрямленість концепції Л.Шестова. Афіни та Ієрусалим. Бог без Логосу.
І.Ільїн (1882-1954). Проблема морального вибору людини. Диференція понять «спільнота» та «суспільство». О.Лосєв (1892-1988). «Смисли як реалізація всеїдності. Диференціація проблеми Софії. Співвідношення енергії та сутності. Взаємовідношення Світу та Буття.
    
Тема 10. Історія української філософії
Українська філософія у контексті національної культури. Нація та національна культура. Етногенез і наці встановлення українців. Джерела й складники української культури. Дві концепції історії філософії. Поняття національної філософії. Проблема співвідношення розуму і віри у філософії «київських книжників»: Іларіон, Лука Жидята, Феодосій Печерський, Нестор, Никифор, Володимир Мономах, Климент Смолятич, Кирило Туровський, Даниїл Заточеник. Характерні  риси й особливості філософської культури Київської Русі: спосіб буття філософії та її розуміння в києворуській культурі. Проблема пізнання. Онтологічні та натурфілософські ідеї. Сенс буття. Добро і зло. Погляди на людину. Моральні уявлення. Естетична свідомість. Образ історії і сприйняття часу. Уявлення про суспільство (влада-церква-людина).
Філософські ідеї в духовній культурі України ХIII-ХV ст. Галицько-Волинський літопис.
Роль Києво-Могилянської Академії у розвитку філософської культури східних і південно-східних народів. Філософія Києво-Могилянської Академії як синтез духовної спадщини київського «візантинізму» з філософським надбанням Заходу в межах культури українського бароко. Уявлення про філософію та теорію пізнання. Проблеми онтології та натурфілософії. Етичні погляди вчених Академії. Вчення про державу.
Філософія Григорія Сковороди. Життя і творчість. Наука про Бога або вічну натуру. Вчення про самопізнання людини та переображення її «серця». Біблійна екзегетика та символізм. Етичні погляди. Григорій Сковорода й Просвітництво.
Український романтизм: філософія і світогляд. Сутність романтизму, умови його розвитку в Україні та специфіка. Українська академічна філософія XIX ст. Академічна філософія та зміна типу філософствування.
О.Новицький про предмет, завдання й поступальність розвитку філософії. С.Гогоцький як історик філософії.
Філософія Памфіла Юркевича. Вчення про ідею. «Філософія серця». Критика антропологічного матеріалізму. Феномен Юркевича й українська духовність. Філософські ідеї в духовній культурі України другої половини XIX - початку XX ст. Суспільно-політична і філософська думка в українській літературі та публіцистиці другої половини XIX- початку XX ст.
Філософія національного радикалізму в Україні XX ст. Генезис національного радикалізму. Історіософія В'ячеслава Липинського. Еволюція поглядів: від демократизму до авторитаризму або української монархічної ідеї. Національна еліта як фермент державотворення. Дві концепції в українській історіографії. Національна ідея - різновид месіанства. Авторитет сили і сила авторитету. Через державу до нації. Філософські погляди Д.І.Чижевського. Загальна характеристика творчості. Онтологія, гносеологія. Філософія культури. Історія філософії.
Світоглядно-філософська ситуація в Україні: «крізь Руїну до самовідродження» (20-90 рр.). Пожовтнева «руїна». «Розстріляне відродження». Духовні передумови національного самовідродження філософії.